Робочий день для пекарів з Кічкарівки починається пізно ввечері. Для того, щоб вранці лучани могли купити свіжий хліб, його випікають вночі.

Вдень цехи теж не пустують. Хлібопеки працюють над здобою, печивом, а також допікають додаткові партії хліба – для тих, хто хоче купити теплий буханець вдень.

Загалом, щоб спекти хлібину треба близько восьми годин.

Для житніх та житньо-пшеничних сортів хліба виставляють закваски, для пшеничних – опари, коли вони виростають – замішують тісто, яке має ще вибродити.

Пекарі розповідають, що використовують традиційні, перевірені роками, способи хлібопечення. Основою приготування тіста називають натуральні житні молочно-кислі закваски, заквашені заварки і довге бродіння. Саме така технологія забезпечує тривалий термін зберігання та хороший смак.

Для кращих смакових якостей і позитивного впливу на здоров’я, у деякі сорти хліба додають вівсяні пластівці, пшеничні висівки, натуральний житній солод, насіння соняшника і льону, родзинки, кмин, кунжут. Ці добавки містяться в хлібі «Мультизлаковому», «Урожайному», «Висівковому» та інших.

Виброджене тісто ділять на хлібини. Для традиційного «соціального» хліба цей процес – автоматизований, проте для багатьох видів хліба це відбувається вручну.

Формувальниці на вагах відміряють потрібну кількість тіста, а затим роблять хлібину. До речі, для того, щоб спечений буханець, наприклад, «Волинського» важив 1,2 кілограма, тіста має бути 1,4 кг.